Велосипедний шолом: вдягати чи не вдягати?
- Written by Анна
- Be the first to comment!
Їзда на велосипеді є небезпечною, тому потрібно обов’язково одягати шолом? А що, якщо примус носити шолом для велосипедистів навпаки робить дорожню ситуацію більш небезпечною?
Переклад статті здійснено волонтерами Асоціації велосипедистів Києва, з метою інформувати українських велосипедистів про тенденції розвитку велоруху у світі. Зміст статті може не відповідати позиції Асоціації велосипедистів Києва. Кожен велосипедист несе особисту відповідальність, обираючи носити чи не носити шолом. Пересування велосипедом є небезпечним і має бути забороненим, якщо учасники цього руху не використовують шоломи. Принаймні такий меседж незалежний оглядач міг би побачити у тому, що Advertising Standards Authority, ASA, (саморегульована організація в рекламній індустрії Великої Британії) заборонила рекламний ролик CyclingScotland, в якому велосипедист їде без шолому. Адже в цьому є сенс, чи не так? Люди, котрі їздять на велосипедах без шолому, мають вірогідність отримати ушкодження мозку. Заборона велосипедної їзди без захисного одягу – правильне рішення, чи не так? Так само як аспірин корисний у разі гарячки, а антиеметичний засіб ефективний при лікуванні ранкової нудоти. Не проводилися ніякі клінічні випробовування, але ASA, Правила дорожнього руху і чимало людей дотримуються думки, що пересування на велосипеді без шолому має вважатися кримінальним правопорушенням. Думка, що шматок пластику і піни вартістю в 200 гривень може врятувати ваше життя є дуже переконливою.
У деяких країнах навіть ввели заборону на їзду велосипедом без шолому. В Австралії, наприклад, вважається неправомірним навіть, коли діти виїжджають покататися без шолому. І в Австралії кількість смертей, пов’язаних з велосипедною їздою, зменшилася. Але цікаво, що й кількість велосипедистів загалом зменшилася, причому швидшими темпами, ніж кількість нещасних випадків, пов’язаних з велосипедом. Іншими словами, рівень смертей велосипедистів збільшився. Але більше викликає занепокоєння те, що кількість травм голови не знизилася внаслідок законодавчої ініціативи, знову натякаючи на те, що рівень власне збільшився. Інакше кажучи, якщо ви їдете на велосипеді в Австралії, де використання велосипедного шолому є обов’язковим, ймовірність того, що ви отримаєте травму голови зараз вища, ніж до того, коли були внесені зміни до закону. Це не новина. Бен Голдакр (британський лікар-терапевт, науковий письменник) та Девід Шпігельхальтер (визначний британський статистик), серед інших, дійшли висновку, що закон щодо використання шолому має мінімальний вплив на зменшення травм голови у велосипедистів. Надмірна популяризація використання шолому поширює міф про те, що їзда на велосипеді є небезпечною і що ви або ідіот, або якийсь небезпечний бунтар, якщо не носите шолом. Однак статистика показує, що страх велосипедистів отримати травму голови є ірраціональним у порівнянні з іншими небезпечними ситуаціями. Адже ви ризикуєте отримати травму голови не лише, коли їдете на велосипеді – подібний ризик існує, коли ви робите майже будь-що інше. Є достатньо доказів того, що велосипедна їзда не є вирішальним фактором, коли справа доходить до серйозних ушкоджень голови.
У 1978 команда науковців провела епідеміологічне дослідження травм голови в Сан Дієго. У рамках дослідження обстежили загальні причини ушкоджень голови за типом транспорту, і ось що отримали:
Більше половини травм голови трапляються за участі автомобілів, і було більше госпіталізовано пішоходів, аніж велосипедистів. Інша статистика: згідно з французьким дослідженням 2006 року, імовірність того, що пішохід отримає травматичне ушкодження мозку в 1,4 рази вище, ніж у велосипедиста без шолому. Поглянемо на це з точки зору ушкоджень за мільйон годин згідно з австралійським дослідженням 1996 року, до прийняття законів щодо використання шоломів.
Ризик травми голови за мільйон годин
- Велосипедист – 0,41
- Пішохід – 0,80
- Автомобіліст – 0,46
- Мотоцикліст – 7,66
Як бачимо з цих трьох прикладів, велосипедисти не є групою, що найбільше піддається ризику отримати серйозне ушкодження голови. Виникає питання: якщо ми так боїмося отримати травму голови, чому ми не носимо шоломи повсякчас? Чому в місцях, де існують закони про те, що велосипедисти зобов’язані носити шоломи, не існує подібного закону для пішоходів або водіїв? Згідно з тим самим австралійським дослідженням, закон про обов’язкове використання шолому для пасажирів автотранспортного засобу міг би врятувати від смерті та серйозних ушкоджень голови в 17 разів більше людей, ніж подібний закон для велосипедистів. Однак, попри чітку загрозу фатальної травми голови внаслідок інших занять, ніхто не наполягає на тому, щоб люди носили шоломи в цих ситуаціях. Більше того, шолом є об’єктом висміювання.
Але гаразд, звісно певний захист краще, ніж взагалі ніякого? Шматок пластику і піни вартістю в 200 гривень навряд чи допоможе вам, якщо ви застрягнете між колесами сорокатонного сідлового тягача, але в менш екстремальних ситуаціях він може дуже стати в пригоді, так? Можливо.
В дійсності існують дуже мізерні докази, і звичайно на рівні, недостатньому для того, щоб переконати такий регулятивний орган як Європейське агентство з лікарських засобів схвалити подібного роду втручання. Більшість досліджень ефективності використання шоломів, як правило, проводяться методом «випадок-контроль», коли люди з травмою голови представляють населення в цілому. Висновки подібних досліджень найбільш схильні бути упередженими та необ’єктивними, і не в останню чергу базуються на припущенні, що рівень нещасних випадків у велосипедистів у шоломі та без шолому є однаковим (і що медпрацівник на місці пригоди насправді перевіряє наявність шолому). Статистика дорожньо-транспортних пригод не реєструє наявності шолому, не розрізняє вона також між подряпиною на обличчі та серйозним ушкодженням голови.
З іншого боку, існують докази, що використання шолому може підвищити ймовірність отримати ушкодження голови. В 2001, в статті NewYorkTimes повідомлялося, що в США кількість травм голови, пов’язаних з велосипедом, різко підвищилася – до 51% – протягом десяти років, коли використання шоломів стало поширеним. І це водночас із загальним зменшенням кількості велосипедистів у Сполучених Штатах. Існує декілька теорій щодо причин цього явища.
По-перше, використання шолому змінює те, як водії сприймають велосипедиста. Дослідження Університету Бату в Великобританії показало, що водії, об’їжджаючи велосипедистів, залишали значно менше простору для тих, хто використовував шолом. Це не лише підвищує шанс бути «підрізаним» машиною, але й залишає велосипедистові менше простору для маневрування, щоб уникнути інших потенційно небезпечних дорожніх перешкод, як то вибоїни чи ожеледиця.
По-друге, власне дизайн шоломів може збільшити ймовірність отримати деякі види ушкоджень (наприклад, ушкодження шиї), коли інциденти все ж таки трапляються. Існують докази того, що шматок пластику та піни на голові збільшує ймовірність вдаритися об предмет, який би можна було уникнути, чи що ковзний контакт з поверхнею може виявитися повноцінним ударом, коли велосипедист у шоломі. Зрештою, використання шолому може створити хибне відчуття безпеки і спонукати до ризику, на який велосипедисти без шолому не наважилися би.
Але існує інший спосіб, в який використання шолому може нашкодити велосипедисту: шоломи відбивають бажання пересуватися велосипедом. У ході раніше згаданого австралійського дослідження законів про обов’язковість використання шоломів дійшли висновку, що закони, згідно з якими велосипедисти зобов’язані носити шоломи зменшили кількість велосипедистів на дорогах. Прихований зміст цього дослідження? Чим менше велосипедистів на дорогах, тим менше водії будить призвичаєні ділити з ними дорожній простір, збільшуючи таким чином кількість небезпечних інцидентів, у які потрапляють велосипедисти, і тим відмовляючи людей пересідати на велосипеди. А щоб покращити соціальну медицину та довкілля, необхідно робити навпаки — необхідно заохочувати людей їздити на велосипеді.
Основний спосіб зробити велосипедну їзду безпечною – це популяризувати велосипедну культуру, а не зобов’язувати людей одягати шоломи. Шоломи є рідкістю у таких дружніх до велосипедів містах, як Амстердам чи Копенгаген, де велосипедисти створили культуру, яка вбачає велосипедну їзду безпечним заняттям та де існує інфраструктура для її підтримання. Для того, щоб поширити подібну культуру в нашій країні, необхідно заохочувати людей, котрі не користуються велосипедом, спробувати це зробити. І якщо необов’язковість шолому спонукає до цього – чудово! Але якщо ви відчуваєте себе невпевнено на велосипеді без шолому, тоді ви неодмінно маєте його вдягнути. Однак шолом – це не панацея безпеки на велосипеді. Мабуть, для велосипедиста набагато корисніше навчитися відстоювати свої права на дорозі і безпечно взаємодіяти з іншим транспортом. Вміння маневрувати вулицями на велосипеді є набагато важливішим фактором безпеки велосипедиста, аніж шолом на голові.
Переклад – Вікторія Мокряк, для Асоціації велосипедистів Києва
Джерело: avk.org.ua
За матеріалами: theguardian.com та howiechong.com